понеділок, 19 лютого 2018 р.

Медіаосвіта і медіаграмотність

Критичному мисленню та медіаграмотності необхідно навчати наскрізно на усіх предметах в школі, вважає міністр освіти та науки Лілія Гриневич.


Про це вона сказала під час презентації проекту «Вивчай та розрізняй (Learn to Discern)» - це перша в своєму роді ініціатива із інфо-медійної грамотності для середніх шкіл.
Ця програма має на меті сформувати в учнів середніх шкіл України навички критичного мислення, що необхідні, аби не піддаватися впливу дезінформації та пропаганди. За програмою «Вивчай та розрізняй», у співпраці з Міністерством освіти і науки, будуть апробовані навчальні матеріали, що згодом інтеґруються в існуючі навчальні програми 50 загальноосвітніх шкіл у чотирьох містах: Чернігові, Тернополі, Маріуполі та Дніпрі.
Програма фінансується посольствами США та Великої Британії в Україні.  Реалізовувати програму буде IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів), партнерами є Академія української преси та проект StopFake.
Під час відкриття програми в Американському домі у Києві Лілія Гриневич зазначила, що реформа шкільної освіти відбувається у час, коли Україна протидіє викликам гібридної війни.
«Для виживання нашої держави дуже важливо, щоб громадяни вміло критично мислити, - сказала вона. - Ми мусимо відверто собі сказати, що метою пересічної школи ніколи не було навчити критично мислити. Адже критично мислити означає, що людина вміє ставити запитання, а не приймає просто так на віру. Традиція ж пострадянської школи – знати правильну відповідь на запитання. Ми зараз змінюємо цю парадигму. Медіаграмотність – це необхідне вміння для сучасної особистості: ми підкреслюємо це і в концепції Нової української школи, і законі “Про освіту”.  Ми вдячні нашим партнерам, які допомагають нам розробити методологію інтеграції медіаграмотності в шкільні предмети».
Пані Гриневич зауважила, що вважає найбільш продуктивним шлях, коли медіаграмотність є не окремим предметом, а пронизує наскрізно всі предмети й різні теми. На перший план виходить підготовка вчителя, зазначила вона: «Навчання впродовж життя особливо важливо і для вчителів, вони мають бути лідерами змін».
На відкритті програми виступила Посол Сполучених Штатів Америки Марі Йованович, яка заявила, що освіта є ключем для виховання свідомого медіаспоживача і протидії дезінформації.
«Ми сподіваємось, що уроки із медіаграмотності стануть невід’ємною частиною навчального плану в усіх українських школах, - сказала Марі Йованович. – Демократія потребує включених активних громадян, як здатні розрізняти правду й пропаганду. Діти - наші майбутні лідери, тому важливо розвинути у них критичне мислення. Медіаграмотність важлива для усіх країн, і для США теж, але особливо важливо для України, суверенітет якої перебуває зараз під загрозою».
Посол Великої Британії Джудіт Гоф сказала: «На жаль, цифрова доба, коли одним дотиком пальця можна відкрити двері до багатьох знань, також стала часом, коли інформація воєнізується, стає зброєю. Україна стала однією з перших мішеней інформаційної війни, яку Росія розв’язала із блискавичною швидкістю, зокрема, завдяки соцмережам – каналам пропаганди, що можуть поширювати нісенітницю. Але завдяки цьому досвіду Україна виробляє свої засоби протидії, і тому є прикладом для решти світу».
Раніше IREX, АУП та StopFake реалізовували проект «Програма медіаграмотності для громадян», який виконувався за підтримки глобального фонду миру та безпеки, уряду Канади (DFATD Canada). Проект тривав з липня 2015 року до березня 2016 року.  Основним способом підвищити медіаграмотність були тренінги, що проходили у 14 областях України. Всього у тренінгах взяли участь більше 14 тис. громадян.
Нагадаємо, що 31 січня ГО «Детектор медіа» підбила підсумки конкурсу есе з медіаграмотності для підлітків.  У конкурсі могли брати участь молоді люди віком від 14 до 18 років. Учасникам було запропоновано розповісти про проблему, яку вони бачать в медіа, та описати, як, на їх думку, цю проблему можна вирішити. Допоміжний інструмент для опанування теми – онлайн-підручник «МедіаДрайвер».

вівторок, 29 березня 2016 р.

Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану  квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина щастя. А може, й ні. 

Але, на мій погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на допомогу. 

суботу, 26 березня 2016 р.

Чудовий день

Який чудовий день, неначе казка.
Хоч не весна… Далеко до весни…
Але від сонця йде тепло і ласка,
І це тепло приходить в наші сни.
І стільки щастя, що й не розказати,
Бо світ такий чарівний навкруги,
Що хочеться всю землю обійняти
І ліс далекий, гори, береги…
Бо все це рідне, серцю дуже миле.
Воно дарує спокій і красу.
Таке просте, з дитинства зрозуміле,
І я його в душі своїй несу.
Чарівний день аж хочеться співати,
Хоч особливого нічого і ніде…
Природа настрій свій бажає передати
І з нами бесіду через красу веде…
Надія Красоткіна

Медіаосвіта і медіаграмотність

Критичному мисленню та медіаграмотності необхідно навчати наскрізно на усіх предметах в школі, вважає міністр освіти та науки Лілія Гринев...